Реферат: Политические партии Украины (ПолЁтичнЁ партЁї на УкраїнЁ)

Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2

м. Каховки Херсонської області

Обласний конкурс науково-дослідницьких робіт

“В сім’ї вольній новій”

Сучасні політичні

партії України.

Роботу виконала

Доценко Анна Віталіївна

учениця Х класу

ЗОШ І-ІІІ ступенів №2

м. Каховки

Науковий керівник:

вчитель історії

ЗОШ І-ІІІ ступенів №2

м. Каховки

Зубков Віктор Анатолійович

КАХОВКА-2001

Зміст

Вступ ______________________________________________3

Розділ І Розвиток політичної системи на Україні за часів

її незалежності(1991-2001рр)________________ 4

Розділ ІІ Політичні партії Каховщини________________6

Висновки _________________________________________8

Список використаних джерел та літератури ________9

Додатки ___________________________________________10

ВСТУП

Десять років тому, після розпаду СРСР, колишні її республіки проголосили незалежність. Україна – одна з них. Її самостійність підтверджує “Декларація про державний суверенітет України” від 16 липня 1990 року [2] та “Акт проголошення незалежності України” від 24 серпня 1996 року [1]. Для громадян новоутвореної держави, адже десять років для держави малий строк існування, актуальною є проблема висловлення довіри до сучасних політичних партій на найближчих парламентських виборах. В даній ситуації, яка пов‘язана з кризою не тільки суспільно-політичного життя, а й в науковій сфері, це є важливим питанням.

Темою роботи є дослідження діяльності партій України на прикладі їх осередків на Каховщині. Адже, як партії є невід’ємною частиною політичної системи України, так їх місцеві осередки є також частиною політичної системи. Держава визначила своїм політичним режимом демократію [12;4]. Однією ж найхарактерніших рис демократії є розподіл влади на законодавчу, виконавчу та судову. Загалом, демократію створює законодавча гілка влади, яка висловлює думку громадян держави, приймаючи закони для організації політичного, економічного та суспільного ладу. Влада, зосереджена у руках однієї партії, свідчить про тоталітарний режим, як це було у колишніх радянських республіках, що підтверджують ідентичні шості статті у Конституціях СРСР [11;6] та УРСР [13;6]. Влада зосереджена у руках багатьох – неспроможність жодної реально керувати політичними процесами у країні. Отже, метою роботи є дослідження напрямків діяльності партій на прикладі їх осередків на Каховщині.

У цій роботі використана слідуюча література: “Історія України”(Кульчицький С.В. та ін.)[24]; ”Мала енциклопедія етнодержавознавства”(Римаренко Ю.І.)[26]; “Політологічний енциклопедичний словник”(Горбатенко В.П.)[27]; ”Формування сучасних політичних структур в сучасній Україні”(Рудич Ф.М.)[28]; ”На політичній арені України”(Литвин В.М.,Слюсаренко А.Г.)[25].

Для дослідження поставленої мети є достатня джерельна база. Це актові документи, Конституції України [12],УРСР [13], СРСР [12], Декларація про державний суверенітет України [2], Акт проголошення незалежності України [1]; які дають можливість визначити державні форми, напрямки внутрішньої політики, розвиток держави та політичної системи. Джерелами є програми та статути партій [3-10,18-20], з яких можна зробити висновки про напрямки діяльності цих партій, про їх форми та методи боротьби за владу.

РОЗДІЛ І

Розвиток політичної системи на Україні

за часів її незалежності (1991-2001).

Держава – це складне утворення політичної системи та політичної організації суспільства, яке створюється для налагодження життєдіяльності суспільства в цілому і здійснення політичної влади домінуючою частиною населення [27;97]. Отже, невід’ємною частиною держави є політична система. Політична система – це сукупність передбачених Конституцією державних та представницьких органів і організацій, що здійснюють керівництво суспільством. Складовими елементами політичної системи є:

- політико-територіальна організація влади;

- громадські організації;

- політичні партії;

- громадські рухи;

- трудові колективи.[26;580]

Політичні партії, громадські рухи та організації, програмні цілі яких мають на меті ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров’я населення, забороняються [12;16]. Отже, метою створення партії має бути лише захист та висловлення думки громадян України. Існує також політична система суспільства, головним елементом якої, є влада, і до якої також входять політичні партії, рухи, громадські організації [27;267].

За визначенням, партія політична – це добровільне об’єднання людей, котрі прагнуть домогтися здійснення ідей, які вони поділяють; частина якоїсь соціальної верстви, класу, покликана висловлювати і захищати інтереси цієї спільноти [27;248]. Партії політичні в Україні – сукупність організованих політичних об’єднань на основі спільності інтересів та політичних переконань. Політичні партії в Україні являють собою молодий інститут. Це один з базових інститутів сучасного суспільства в Україні, без якого неможливе функціювання представницької демократії [27;242].

Розвиток політичної системи нової держави України, а з нею і політичних партій, проходив повільно. Заважала багаторічна традиція однопартійної влади Комуністичної партії Радянського Союзу. КПРС не була партією, вона була політичним утворенням. Новоутворені політичні партії не відмічалися багато чисельністю. У партіях відбувалася боротьба за лідерство, що призводило до розколів. Громадяни перенесли свою недовіру до КПРС на новостворені партії. Більш-менш масовими організаціями залишалися соціалісти та комуністи, з однієї сторони, та національно-демократичні сили, з іншої [24;364,375]. Що ж стимулювало появу громадсько-політичних структур? У статті шостій Конституції СРСР говорилося: ”Руководящей и направляющей силой советского общества, ядром его политической системы, государственных и общественных организаций является Коммунистическая партия Советского Союза…” [11;6]. В березні 1990року на ІІІ з’їзді Рад СРСР були відмінені 6 та 7 статті Конституції СРСР (1977), а пізніше ці статті були вилучені і з республіканських Конституцій. Це прискорило розвиток демократії та появи нових політичних партій, організацій, рухів. Незважаючи на усі політичні та історичні традиції, недовіру громадян та слабке становище країни, у 90-х роках відбуваються масові з’їзди партій, установчі збори. У 1991 році з’являються Ліберальна, Соціалістична та Селянська партії України. Загалом до проголошення незалежності України було зареєстровано 4 партії, після проголошення – 27 [25;43]. На 20 травня 1996 року зареєстровано 39 політичних партій [27;243]. Формування політичних партій продовжується і по сьогоднішній день. На початок 2001 року зареєстровано 113 партій.

Усі партії поділяються на групи за напрямками своєї діяльності. Таких напрямків існує декілька.(Дод.№2). Це центристська(прагматична) спрямованість, націонал-радикальна спрямованість, соціал-комуністичне спрямування та націонал-демократичний напрямок діяльності партій [14-17]. Партії центриської спрямованості об’єднують у своїх програмних цілях декілька напрямків, тому дати їм точну характеристику неможливо [17]. Соціал-комуністичний напрямок єднає партії, цілі яких спрямовані на знищення приватної власності, створення безкласової держави [16]. Націонал-демократичний напрямок єднає партії, програмні цілі яких базуються на демократичних засадах, створенні повного народовладдя, визнання народу джерелом та носієм влади [14].

Отже, багатопартійна система, це система, яка може висловити інтереси усіх верств населення. Але ж, якими б темпами Україна не йшла до створення справжньої правової демократичної держави, вона все ж таки, ще далека від цього. Зараз лідери партій борються за владу в державі, а не за інтереси громадян. Україна та її партійна система ще не готові до пропорційного виборчого принципу. Про це говорить малочисельність партій, зневірення громадян у партіях, слабка політична культура населення, слабкі демократичні традиції в державі.

РОЗДІЛ ІІ

Політичні партії Каховщині.

Сила будь-якої партії у її масовості. Зазвичай управління партією здійснюється у столиці, але масовість партії створюється місцевими осередками у обласних центрах, районах, містах, селах. Осередки сприяють приверненню уваги громадян до своєї діяльності. У місті Каховка та у Каховському районі також існують партійні осередки. У кожному з них обирають керівника.

У місті Каховка налічується вісім партій. До них належать:

1. Народна демократична партія (НДП).

2. Прогресивно-соціалістична партія України (ПСПУ).

3. Всеукраїнське об’єднання “Громада” (ВОГ).

4. Соціалістична партія України (СПУ).

5. Партія “Демократичний союз” (ПДС).

6. “Міжрегіональний блок реформ” (МБР).

7. Комуністична парія України (КПУ).

8. Партія комуністів (більшовиків) України (ПК(б)У) [22].

Лідером НДП є Володимир Пустовойтенко, колишній прем’єр-міністр України. Партія належить до націонал-демократичного напрямку діяльності. Метою партії є побудова в Україні демократичного, справедливого, солідарного суспільства. Цілі партії: створення соціально ринкового господарства. Своїм фундаментом вважає Україну, людину, родину, добробут [18;2,4,8]. Керівником у Каховці є Володимир Волков [22].

Лідером ПСПУ є народний депутат України Наталія Вітренко. Партія активно висловловлює негативне ставлення до сучасного президента Леоніда Кучми. Організовує акції протесту. Діє у соціалістичному напрямку [8;2,4]. Каховським осередком партії керують: Кочерженко Наталія Костянтинівна, Шахова Тетяна Миколаївна та Мироненко Олександр Костянтинович[22].

Лідером ВОГ є Павло Лазаренко. Партія зареєстрована 22 березня 1994 року. Програма партії передбачає припинення державного, економічного та адміністративного свавілля, суттєве зменшення податкового гніту та стимулювання зовнішньоекономічної активності підприємств [4;1,3]. Керівником місцевого осередку є Оніщенко Іван Андрійович [22].

Олександр Мороз є лідером СПУ. Головною програмною ціллю є затвердження в країні системи відносин демократичного соціалізму; забезпечення переорієнтації країни на зміцнення засад соціалізму; надання соціалістичним відносинам ведучої ролі [20;8]. Партія належить до соціал-комуністичного спрямування [16;1-2]. Керівником у місті Каховка є Сисоенко Олександр Федорович [22].

Партією “Демократичний союз” у місті Каховка керує Куліда Олег Васильович [22]. Партія пройшла перереєстрацію 28 січня 1993 року. Метою партії є повна відкритість влади. Своїм обов’язком вважає захист прав виробників та підприємців, запровадження права власності на землю, реструктуризацію народного господарства, ліквідацію масового безробіття [19;2-6].

Пономаренко Віктор Павлович та Скороход В.Д. є керівниками місцевого осередку “Міжрегіонального блоку реформ” [22]. Партію зареєстровано 31 січня 1995року. Основними своїми завданнями партія бачить сприяння проведенню глибоких та рішучих реформ у всіх сферах політичного та економічного життя. Виступає за вивільнення економіки від адміністративно-державного впливу. Пропонує введення другої державної мови – російської [27;246,247].

Петро Симоненко – лідер Комуністичної партії України. Партія належить до соціал-комуністичного напрямку діяльності. Зареєстровано 15.11.1991 року, перереєстрована 28 січня 1993 року [16;2-4]. Мета Компартії: усунення від влади буржуазно-націоналістичних, антисоціалістичних сил і прихід до влади Рад депутатів трудящих; рішуча зміна політичного курсу в країні; відродження союзу рівноправних братніх народів [6;2]. Мельничук Володимир Сергійович очолює Каховський осередок Компартії [22].

ПК(б)У існує з 12 жовтня 1993 року. Її лідер – Опярев Едуард. Метою партії є побудова комунізму на основі ідей марксизму-ленінізму, совєтізація держави, соціалізація економіки, більшовизація комуністичних ідей, тобто орієнтація не на парламентські реформи, а на соціалістичну революцію [7;1-2]. Партія належить до соціал-комуністичного напрямку. Керує осередком Рабаз Степан Сипович [22].

Проаналізувавши напрямки діяльності партій в місті Каховка, робимо висновки, що більшість з них соціал-комуністичного спрямування.

У Каховському районі ж зареєстровано дев’ять відділень всеукраїнських партій. Це:

1. Районна організація Всеукраїнського об’єднання “Громада”. Керівник – Медвідь Г.В.

2. Міськрайорганізація Комуністичної партії України. Керівник – Мельничук В.С.

3. Міськрайорганізація Прогресивно-соціалістичної партії України. Керівник – Шахов М.І.

4. Районна організація Аграрної партії України. Керівник – Горбунко А.І.

5. Районна організація Соціал-демократична партія України (онов.). Керівник - Кавун В.М.

6. Селянська партія України. Керівник – Джиквас В.М.

7. Партія “Демократичний союз”. Керівник – Гузь З.Я.

8. Ліберальна партія України (об’єднана). Керівник – Клименко Л.Л.

9. Демократична партія України. Керівник – Валейко Ю.А.[21].

Лідером Аграрної партії України є Катерина Ващук. За мету АПУ ставить підтримку пріоритетних галузей господарства, введення єдиного податку на землю, підтримку наукомістких виробництв [3;1-3].

Соціал-демократична партія (о.) була зареєстрована 1 липня 1996 року. Лідером є Василь Онопенко. СДПУ(о) прагне побудови в Україні суспільства соціальної справедливості; виступає за здійснення економічних реформ, за рівні права всіх форм власності, за державну підтримку експортних галузей економіки, за реальну участь громадян в управлінні державою, за ліквідацію безробіття, за державну турботу про сім’ю, материнство й дитинство [10;2-5]. СДПУ(о) відноситься до центриського напрямку діяльності [17;5].

Лідером Селянської партії України (СелПУ) є Сергій Довгань. Партія зареєстрована 12 січня 1993 року [9;1-2]. Цілями партії є: багатопартійність, повна демократизація виборів, визнання як необхідного механізму економічної діяльності, розвиток орендних та фермерських господарств, створення виробничої інфраструктури на селі [17;6-7].

Ліберальна партія України (ЛПУ), була зареєстрована 9 лютого 1992 року. Метою ЛПУ є створення правової держави. Цілі: децентралізація державного управління територіями, приведення законодавства України у відповідність з міжнародними угодами прав людини, підтримка обдарованої молоді, вихід з кризи через консолідацію всіх центриських сил. ЛПУ належить до центриської групи партій [17;4-5].

Демократична партія України (ДемПУ) належить до націонал-демократичної спрямованості партій [14;6]. Лідером є Володимир Яворівський. ДемПУ зареєстрована 30 березня 1993 року. Головними пріоритетами для партії є права людини, сі’мя, нація, держава. ДемПУ відстоює унітарність та соборність держави; виступає за президентсько-парламентську республіку з чітким розподілом гілок влади, за активну зовнішню політику, за реформу фінансово-банківської сфери, за розвиток фермерства, за соціальне партнерство, за співробітництво з НАТО [5;1-3].

Отже, партії України створюють місцеві осередки, працюють за своїми програмними цілями, організовують різноманітні громадські заходи. Це робиться для набуття партіями масовості, бо саме масовість є запорукою приходу партії до влади. Місцеві осередки партій повністю орієнтуються на свої програми, статути та дії своїх політичних лідерів у Києві, представників у Верховній Раді України. Тобто у діяльності місцевих осередків партій простежуються риси авторитаризму, коли вони повністю підкоряються рішенням своїх лідерів і дуже мало вирішують питань самостійно з урахуванням місцевих умов.

ВИСНОВОК

Шлях України до створення багатопартійної системи важкий та довгий і наша країна ще довго буде йти по ньому, але добре що свою подорож вона розпочала рішуче та впевнено.

На створення сучасної політичної системи значний вплив мала колишня тоталітарна система СРСР. Але, не зважаючи на це, утворилося багато партій, які за десять років набули деякої масовості, та незначної, бо на цей час у партіях знаходиться лише 4% від усього дієздатного населення. Україна за десять років пройшла шлях від 4-х партій до 113-ти.

В Україні існують партії різного характеру та напрямку діяльності, які ведуть боротьбу за владу та благополуччя держави. Наявність декількох політичних течій свідчить про спроможність утворення опозиції.

На Каховщині знаходиться мала кількість представництв партій, але та кількість, що існує, представляє усі політичні течії. Отже, жителі Каховщини мають повний аспект вибору у своїх політичних уподобаннях.

Приходимо до висновку, що партійна система є важливим утворенням, яке значно впливає на політичне життя країни і є одним з найвидатніших досягнень за часів існування людства. Якщо Україна буде базувати свою діяльність на демократичних засадах, то вона зможе швидко інтегруватися у Європейську державу.

СПИСОК

ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

І Джерела:

1. Акт проголошення незалежності України// Грабовський С. Нариси з історії українського державотворення. – К.; Генеза.- С.592.

2. Декларація про державний суверенітет України// Грабовський С. Нариси з історії українського державотворення. – К.; Генеза.- С.585.

3. З програми Аграрної партії України//Інтернет. – 4с.

4. З програми Всеукраїнського об’єднання “Громада”//Інтернет. – 7с.

5. З програми Демократичної партії України//Інтернет. – 3с.

6. З програми Комуністичної партії України//Інтернет. – 6с.

7. З програми Партії комуністів (б) України//Інтернет. – 2с.

8. З програми Прогресивно-соціалістичної партії України//Інтернет. – 5с.

9. З програми Селянської партії України//Інтернет. – 3с.

10. З програми Соціал-демократичної партії України (о)//Інтернет. – 7с.

11. Конституція(Основний закон) СРСР.–М.: Юридична література,1987. – 48с.

12. Конституція (Основний закон) України. – К.: Преса України, 1997. – 80с.

13. Конституція (Основний закон) УРСР. – К.: Політіздат України, 1987. – 48с.

14. Політичні партії та громадські організації України: програмні цілі, завдання, оцінки ситуації, соціальні орієнтації. Партії і громадські рухи націонал-демократичного спрямування//Інтернет. – 15с.

15. Політичні партії та громадські організації України: програмні цілі, завдання, оцінки ситуації, соціальні орієнтації. Партії і громадські рухи націонал-радикального спрямування//Інтернет. – 7с.

16. Політичні партії та громадські організації України: програмні цілі, завдання, оцінки ситуації, соціальні орієнтації. Партії і громадські рухи соціал-комуністичного спрямування//Інтернет. – 6с.

17. Політичні партії та громадські організації України: програмні цілі, завдання, оцінки ситуації, соціальні орієнтації. Партії і громадські організації центриської (прагматичної) спрямованості //Інтернет. – 26с.

18. Програма Народної демократичної партії//Інтернет. – 10с.

19. Програма партії “Демократичний союз”//Інтернет. – 8с.

20. Список партій, зареєстрованих у Каховському районі//Данні Каховської районної державної адміністрації.

21. Список партій, зареєстрованих у місті Каховка//Данні Каховського міського виконавчого комітету.

22. Відомості про політичні партії України//Інтернет. – 4с.

ІІ ЛІТЕРАТУРА

23. Історія України. Навчальний посібник. Авт.кол. В.Ф.Верстюк, О.В.Гарань, О.І.Гурій, С.В.Кульчицький (керівник проекту). Під заг.ред. В.А.Смолія. – К.: Альтернативи, 1997. – 424с.

24. Литвин В.М., Слюсаренко А.Г. На політичній арені України (90-ті рр). Роздуми істориків//УІЖ. – 1994. – березень-червень,№2-3,С.28 – 50.

25. Мала енциклопедія етнодержавознавства. Відповідальний редактор

Ю.І. Римаренко. – К.: Генеза, Довіра,1996. – 942с.

26. Політологічний енциклопедичний словник. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Генеза,1997. – 400с.

27. Рудич Ф.М. Формування політичних структур в сучасній Україні: політологічний аналіз//УІЖ. – 1994. – березень-червень,№2-3,С.51 - 65.